29.09.2017

Життя дитини - найвища цінність !

Криза, в якій перебуває Україна, спричинює те, що багато людей переживають труднощі різного плану: матеріальні, моральні, емоційні тощо. Багато людей мають певні проблеми перебування у соціумі. Всі соціальні негаразди, як би не було це  неприємно, але  дуже яскраво  відображаються на сім’ях - виникають проблеми  у взаєминах, спілкуванні між дорослими, дорослими і дітьми. Різні труднощі у спілкуванні, непорозуміння та  стреси часто руйнують психіку дитини і можуть призвести до  її непередбачуваних дій, навіть таких як самогубство. 

Ми, батьки, боїмося навіть замислюватися над тим, що проблема дитячого суїциду може торкнутися нас і наших дітей, всіляко відганяємо думки про це, - настільки страшною й неймовірною бідою є те, що дитина сама собі вкоротила віку. Але, на жаль,  в країні підліткове самогубство залишається складною актуальною проблемою. Тільки в Одеській області впродовж 8 місяців поточного року підрозділами Національної поліції було зареєстровано 7 фактів скоєння суїцидів дітьми та 19 спроб покінчити з життям шляхом самогубства. Із загальної кількості суїцидів та спроб, що скоєні у поточному році, 17 скоєно дівчатами та 9 – хлопчиками у віці від 11 до 17 років. Причому серед сімей, яких торкнулась ця проблема, є як неповні сім'ї, сім'ї з низьким рівнем виховного потенціалу, малозабезпечені сім'ї, так і забезпечені сім'ї, в яких батьки є досить успішними людьми. Таким чином, сьогодні ніхто з нас, батьків, не може бути впевненим, що ця біда не торкнеться нас і наших дітей, - саме тому в цій статті розглянемо особливості підліткового суїциду.

Основними причинами скоєння самоушкоджень дітьми є непорозуміння з батьками та негаразди в особистому житті, а також участь у різних «групах смерті»  та побоювання відповідальності за власні  негативні вчинки. За статистичними даними більше 50% дитячих суїцидів відбуваються через порушення спілкування в сім'ї, інші - через сварку з друзями або конфлікти з вчителями. Існують три види дитячих самогубств: самогубство-шантаж, самогубство з цікавості, самогубство через не бажання жити. Суїцидальна поведінка у дітей до 12 років зустрічається відносно рідко.

 Протягом життя людини є два вікових періоду, коли суїцидальна активність різко зростає: спроби самогубства найчастіше скоюють підлітки та люди похилого віку. Люди запитують: які підлітки становлять групу ризику? Тут відповідь однозначна: абсолютно всі підлітки. Причина в тому, що підлітки переживають дуже складний період життя, період кардинальних змін. І тут має значення не тільки фізіологічна перебудова, яка відбувається в пубертатному періоді, а й дуже потужні психологічні зміни та різного роду проблеми, пов'язані з соціалізацією. Все це створює передумови для трагічного світосприйняття, драматичного трактування того, що відбувається і, як наслідок, для суїцидальної поведінки. Підлітку жити дуже складно - перш за все тому, що внутрішній хаос важко вкладається в його уявлення про життя. Також підліткам властиві прояви алекситимії - це стан, коли людина не може визначити і описати власні емоції, не може їх висловити. Для дорослих це симптом психічного розладу, тоді як для підлітків - вікова особливість. Всі ми знаємо, що якщо проблему вдається озвучити, описати, намалювати - тобто хоч якось висловити, то навіть найскладніша ситуація перестає бути вбивчо травматичною. А багато підлітків такої можливості позбавлені. Підлітки взагалі відчувають безліч комунікативних труднощів: їм складно знайти співрозмовника, вони бояться не відповідати групі, їм страшно здатися смішними. Тим більше що вони взагалі досить рідко перебувають у рівному емоційному стані. У період пубертату людина схильна до пригніченості, тривоги, страху, а якщо вона й знаходиться в піднесеному емоційному стані, то він часто перетворюється на напруженість, дратівливість і, навіть, злість. І контролювати себе підліток не може. Ще одна властивість, яка якраз і представляє найбільшу небезпеку - це крайня імпульсивність. Підліток на піку роздратування, в стані афекту, під дією імпульсу нерідко здійснює жахливі необдумані вчинки. І в такі моменти він може сильно нашкодити собі фізично, аж до летального результату, хоча це і не буде свідомою спробою самогубства. Уникнути такої небезпечної для життя та здоров'я поведінки хоч і важко, але можна. Так, якщо виникає гостра полеміка, якщо афект дуже високий з обох боків, якщо ви, шановні батьки, чуєте загрозу від дитини щось з собою зробити - скандал необхідно припинити миттєво, в ту ж секунду, будь-якими способами. Залиште всі сумніви щодо того, що ви йдете у дитини на поводу, що ви повинні її виховувати, вселяти їй життєві правила, соціальні норми і т. д. Все це потім, а зараз - робіть що хочете, але ви повинні спустити на гальмах ситуацію з високим афективним напруженням. Зробити це важко, але необхідно.

Дуже важливо розуміти, що суїцидальна спроба дитини  майже завжди виявляється повною несподіванкою для батьків. Батьки, які приходять на консультацію до психолога після того, як їх дитина скоїла спробу самогубства, завжди говорять, що це сталося раптово, ніщо не віщувало біди. І тут же дитина їм заперечує: «Я попереджав, я натякав, я говорив, що у мене не все добре».

Дитина, як і будь-яка людина, має право на особистий простір, і ми, безумовно, повинні його поважати. Але буває так, що ви знаходите якісь начебто випадково залишені нею  записи, малюнки зі специфічним змістом, а може, комп'ютер залишився включеним, і ви бачите там лист або повідомлення. Зверніть на це увагу. Що ж робити, якщо якісь речі викликали підозру? Ставити прямі запитання. Деякі батьки бояться, що, задавши дитині питання, чи не думає він про самогубство, вони тим самим підштовхнуть її до цієї думки. Це не так. Найчастіше підліток не стане обговорювати з вами цю важку для нього тему. Але при цьому він побачить, що ви занепокоїлися, тим самим підтверджуючи, що він для вас дуже важливий та вам не все одно. Прямі запитання можуть допомогти уникнути тієї самої останньої краплі, яка зі стороннього погляду здається справжньою нісенітницею. Але коли починаєш розбиратися, то виявляється, що цій останній краплі передував цілий ряд складних для дитини обставин. І можливо, вам вдасться вивести дитину на обговорення проблеми, яка її турбує. Взагалі, не має значення, які саме питання задавати дитині, потрібно просто з нею розмовляти:  розмова - це профілактика можливого суїциду.

І потрібно пам'ятати, що серйозний намір від маніпуляції відрізнити неможливо. Будь-який висловлений дитиною намір щодо завдання собі шкоди потрібно розцінювати як реальну загрозу для її  життя і здоров'я. Зрозуміло, якщо за допомогою демонстрації суїцидальної поведінки дитина вирішила свою проблему, то вона, звичайно, спробує зробити це знову. І все одно кожен раз потрібно вважати, що це реальна небезпека, адже наслідки такої демонстрації можуть бути дуже важкими. Треба просто разом з дитиною сідати і думати, як можна вийти з ситуації, що склалася.

Чому діти поводять себе таким чином? Підлітки часто думають, що за допомогою суїцидальної поведінки вони зможуть наполягти на своїй правоті. Для них це важливий аргумент в суперечці з батьками. При цьому вони можуть свідомо вибирати для спроби самогубства спосіб, який їм допоможе, як вони висловлюються, «померти не до кінця». Наприклад, наїстися таблеток в різнобарвній оболонці, схожих на вітаміни, тому що вони не здаються такими небезпечними. Крім того, у підлітків ще не сформувалося розуміння безумовної цінності людського життя - не тільки свого, але й чужого. Він вважає, що його життя - це цілком адекватна ціна за те, щоб довести свою правоту, покарати кривдника, домогтися свого. При цьому дитина не прораховує свої кроки наперед, не замислюється про наслідки. Підлітки легко ризикують життям - наприклад, для того, щоб відповідати групі, виглядати героєм, щоб не показати, що йому незатишно і він боїться.

На що батькам потрібно звернути увагу? Якщо дитина різко змінилася, змінилася її поведінка - це привід для занепокоєння. Наприклад, вона була балакучою, комунікабельною і раптом стала прагнути до самотності, занурилась в себе, втратила колишні інтереси, розгубила друзів. Або зворотне - інтровертний, інтелектуальний, мрійливий, трошки мовчазний підліток раптом став знервованим, дратівливим, грубим. Ще один привід для занепокоєння - якщо у дитини різко впала успішність. Наприклад, вона навчалась завжди добре, але водночас з усіх предметів різко погіршились відмітки.  Це може бути однією з ознак депресії – ідеаторна (розумова) загальмованість, коли думати просто важко. Підліток перестає встигати за однокласниками, ще більше переконуючись в тому, що він ні на що не придатний, і все це накочується як сніжний ком. Дуже важливо й те, як підліток спить. Режим дня - це нудна тема, але дитина повинна вночі спати, а вдень вести активну діяльність. Хоч це і нелегко, але ви повинні домогтися того, щоб вона дотримувалася режиму дня. Підлітку обов'язково потрібно спати 8-9, навіть 10 годин. Якщо ви бачите, що є проблема з засипанням, або дитина спить неміцно, неякісно, не висипається, хоча спить достатню кількість часу, зверніть на це увагу. Як мінімум, це варто обговорити з  педіатром, невропатологом. Слід також звернути увагу й на те, коли  дитина регулярно  недоїдає або переїдає. Переїдання, наприклад, може говорити про те, що вона заїдає поганий настрій або тривогу. Якщо підліток з нормальною вагою почав різко гладшати або худнути - це привід поговорити не тільки з дитиною, але й з лікарем.

Найгостріша проблема сучасних дітей  - Інтернет. Якщо ви боїтеся, що через соцмережі ваша дитина почне занурюватися в суїцидальні думки, то треба розуміти, що обмежуючи йому доступ в Інтернет, ви повинні запропонувати щось натомість. І перш за все, себе самого, спільну діяльність, спільне життя, інтерес до дитини і т. д. Батьки повинні забезпечувати баланс життя онлайн і офлайн, як би важко це не було. Пряма заборона не є ефективною, а тільки гранично загострює відносини всередині сім'ї.

Часто батьки запитують: чи варто проводити з дитиною профілактичні бесіди про наслідки суїцидальної поведінки?  Психологи не рекомендують батькам проводити з дитиною такі бесіди на  порожньому місці, але якщо підліток  про це запитує, то тоді розмовляти з ним потрібно обов'язково, причому безпосередньо. Шановні батьки, для дітей найважливішим є те, щоб їх вислухали та зрозуміли. Пам'ятайте, що ви не господарі життя своїх дітей. Ви не можете знати їхні  долі. Ви не до кінця знаєте, що добре, а що погано для їх майбутнього, тому будьте обережніше у всіх рішеннях, які можуть вплинути на долю дитяти.

 

 С.Буковська,

  педагог із соціальної роботи Великомихайлівського          

 районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді